У народі цей день вважали сприятливим для початку навчання дитини. Це, у першу чергу, свідчило про відповідне прочитання імені пророка. «Наум – наведе на ум» - звучала давня приказка. Хоча у справжньому, далекому від звичних асоціацій перекладі, ім’я Наум означає «утішитель». За народними уявленнями, Наум - покровитель розуму, знань і доброчинства,
а тому селяни були переконані: якщо на свято пророка почати навчання,
то дитина успішніше засвоїть знання, набереться розуму. Особливо це
стосувалося дітей слаборозвинених. Увечері батьки запрошували хрещених,
котрі приходили з букварями, й діти починали напам'ять заучувати літери.
Хоч згодом терміни початку навчання були переміщені, але в ремісничих цехах і при братствах продовжували давню традицію - майстри набирали собі учнів на свято Наума. На його честь влаштовували цікаві обряди, професійні посвяти тощо. З цього дня починали освоювати музичні інструменти
ті, хто бажав оволодіти грою на бандурі чи скрипці.
Читай про українські традиції тут
Поширені й такі приказки:- Наум наставляє на ум.
- Батюшка Наум, виведи синка на ум.
- Прийшов Наум - пора братися за ум.
- Я не знаю ні "аз", ні "буки" - прийде Наум і змусить до науки.
Немає коментарів:
Дописати коментар